роботяга

РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); — Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі — поповичі, два законовчителі — попи, вчительша — попівна. Між ними я — селюк, пролетар (С. Васильченко).

ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.; ПРАЦЕЛЮ́Б, ТРУДОЛЮ́Б (ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ) рідко (людина, яка любить працю, вміє добре працювати). Це були засмаглі, як видно, бувалі трудівники війни (Д. Ткач); Не голоси Чаїні — Наш одностайний крик: — Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник! (М. Рильський); Він бачив, що батько його — темний хлібороб, мати — мужичка, брат — слухняний робітник у сім'ї, а він?.. (Панас Мирний); — Садівник і лісівник — два рідні брати. І той і той повинні бути подвижниками (М. Чабанівський); — Ти, я бачу, не любиш городян, а даремно. Це прекрасні, хороші люди, великі трударі! (Григорій Тютюнник); Принишкнувши, руку поклала йому на плече, пальці, міцні пальці трудяги, чіпко стиснула... (Г. Колесник); Повертаючись після обіду в столовці, я сів у тритонку в кабіну до шофера Н. — ..Це був справжній трудяка (О. Довженко); Зять — сумлінний роботяга (І. Волошин); Слава непокладаючому рук трудовникові, що своїми талановитими працями буде в нас любов до свого краю (Панас Мирний); Талант Михайла Стельмаха.. це талант видатного зодчого в царстві духу, невтомного працелюба, творця великих епічних полотен (з журналу); Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів (С. Журахович).