роботяга
роботя́га
-и, ч. і ж., розм.
Роботяща, працьовита людина.
|| Робітник, робітниця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роботяга — роботя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- роботяга — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- роботяга — РОБОТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік .. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (І. Микитенко); [Платон:] Це наш терапевт. Словник української мови у 20 томах
- роботяга — РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- роботяга — РОБОТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік.. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (Мик., II, 1957, 368); [Платон:] Це наш терапевт. Словник української мови в 11 томах