ровець

РОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до рів.

Вона перестрибнула придорожній ровець.. і пішла на бурякове поле (Кучер, Трудна любов, 1960, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ровець — рове́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ровець — рівця, ч. Зменш. до рів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ровець — РОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до рів. Вона перестрибнула придорожній ровець .. і пішла на бурякове поле (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах