розбиратися
РОЗБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІБРА́ТИСЯ, розберу́ся, розбере́шся, док.
1. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з’ясовувати істину, виносити певне рішення.
— Адміністрація нехай розбирається. Винна Леся Кумач? Розслідуйте (Хижняк, Невгамовна, 1961, 96);
[Трохим:] Чекай, Гавриле, треба розібратись… [Галя:] Нема чого розбирати. Нам остогидло слухати, як ви вихваляєтесь своїми заробітками (Корн., II, 1955, 144);
[Панна Мара:] Я скажу вам всю правду: я дочка петлюрівського полковника. [Зарудний:] У штабі розберуться (Мокр., П’єси, 1959, 121);
// Вникаючи в суть, деталі чого-небудь, доходити до розуміння чогось.
Сміється [Юхим], плечима знизує: книжка, мовляв, як і справжня книжка, і сторінки й літери в їй,.. а почнеш розбиратись у їй, то немов хтось живий.. забрався туди та й патякає по-своєму (Вас., І, 1959, 360);
Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталось, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (Жур., Вечір.., 1958, 217);
— Мені наказали, щоб допоміг вам розібратися в житейській суєті (Стельмах, І, 1962, 411);
// Орієнтуватися в обстановці, розуміти те, що відбувається.
— Міняють [самостійники] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… Думають, темні, згарячу не розберемось — де згуба, а де порятунок (Гончар, II, 1959, 190);
Природний гомін навколо раптово перервався страшним вибухом. Подумати, розібратися, де краще лягти, не вистачало ні часу, ані глузду (Ле, Право.., 1957, 109);
// Піддавати аналізові що-небудь.
Не мав часу розбиратися в плутанині спогадів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 642);
Думки, одна від одної складніші, болісніші, мучили його, і він, щоб розібратися в них, став пригадувати своє дитинство (Тют., Вир, 1964, 217).
2. у (на) чому. Розуміти, усвідомлювати, з’ясовувати що-небудь для себе.
— А тепер, бач: молоко на губах не обсохло, а туди ж… Та чи ж воно розбирається на тому, що то є меншовик, а що — більшовик і що таке справжня соціал-демократія? (Смолич, Мир.., 1958, 41);
Жаннет, офіціантка в кафе, не розбиралась у тому, що говорять про міністрів (Ів., Таємниця, 1959, 133);
— Зрозуміло, — зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Янов., II, 1954, 61);
// Мати певні знання в якій-небудь галузі, бути добре обізнаним у чомусь.
Добре розбирався він в складних взаєминах різних політичних партій (Головко, II, 1957, 585);
В техніці.. він не дуже розбирався (Рибак, Час.., 1960, 489);
Василь Карпець, вусатий дядько,.. не згірше цигана розбирався на конях (Стельмах, II, 1962, 136);
// Критично сприймати, оцінювати що-небудь.
Скільки разів мені.. в житті доводилось спостерігати, як юнаки з очевидною ерудицією, що вміли розбиратись у всіх деталях кожної чужої сцени, першого-ліпшого кадру, — виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (Довж., І, 1958, 20).
◊ Без півлі́тра (півлі́три) не розбере́шся див. півлі́тра.
3. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь.
Степан Тимофійович бачив на своєму віку чимало людей і вмів у них розбиратися (Собко, Скеля.., 1961, 53);
// у чому. Розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь.
— Так оце ти… лікуєш людей?.. А хто ж тебе навчив цьому? — Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися (Стельмах, II, 1962, 91);
— Та я не дуже й розбираюсь у мелодіях, я вмію тільки співати по-перепелиному (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 12).
4. тільки док., розм. Стати зарозумілим, розпущеним, почати свавільно поводити себе; розпуститися.
— Так тобі і треба. Ти вже було дуже розібрався, і вже й писаря не слухав (Кв.-Осн., II, 1956, 220);
— Коли хочеш сердитись, то сердься, а не кидай на святий хліб ложкою, — обізвався вперше сердито на свою жінку Карпо.. — Щось ти справді вже дуже розібралась (Н.-Лев., II, 1956, 302);
А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок… Так розледачів, розібрався, розпився, що сказано: ні до чого (Мирний, І, 1949, 214).
5. розм. Знімати з себе одяг; роздягатися.
Людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Л. Укр., V, 1956, 38);
Михайло.. перейнявся пустотливістю Жабі, вибриком подався в кут, де річка загинала за ліс, хутко розібрався й шубовснув у воду (Досв., Вибр., 1959, 48).
6. розм. Ставати дужчим, сильнішим; посилюватися (про стихійні сили природи).
Розбирався гострий, морозний вітер (Ле, Наливайко, 1957, 82);
Раптом зашуміло на ліщині листя. Вітрець розбирається, подумала Даринка й розплющила очі (Вирган, В розп. літа, 1959, 265).
7. розм., рідко. Ставати на свої місця, розходитися по своїх місцях.
Не встигло ще й розібратись стихійно виросле військо,.. ще й командира над ними нема (Гончар, Таврія.., 1957, 311).
8. тільки недок. Пас. до розбира́ти 1-4.
Щоразу колишня ханська резиденція втрачала споруду за спорудою, бо аварійні об’єкти не укріплювались, а розбирались (Наука.., 12, 1966, 34);
Те ж саме можна сказати і про кінець рецензії, де розбирається побічна сторона видання (Мирний, V, 1955, 364).
Значення в інших словниках
- розбиратися — розбира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбиратися — (в чому) розбирати <�аналізувати, піддавати аналізі> що, виводити кінці з чого; (на чому) розумітися, розуміти <�усвідомлювати> що; (в людях) орієнтуватися, знати кого; З. П. роздягатися; дк. Словник синонімів Караванського
- розбиратися — [розбиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- розбиратися — -аюся, -аєшся, недок., розібратися, розберуся, розберешся, док. 1》 Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення. || Вникаючи в суть, деталі чого-небудь, доходити до розуміння чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбиратися — РОЗБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІБРА́ТИСЯ, розберу́ся, розбере́шся, док. 1. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення. – Адміністрація нехай розбирається. Винна Леся Кумач?... Словник української мови у 20 томах
- розбиратися — перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ((усі́) кісточки́, (усі́) жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!... Фразеологічний словник української мови
- розбиратися — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови