1. Словник української мови в 11 томах

розбухикатися

РОЗБУХИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти.

— Це вже дід твій запалив люльку та розшвендявся та розбухикався так, що й мертвого розбудить (Збан., Мор. чайка, 1959, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбухикатися — розбухи́катися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбухикатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбухикатися — РОЗБУХИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти. – Це вже дід твій запалив люльку та розшвендявся та розбухикався так, що й мертвого розбудить (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. розбухикатися — Розбухикатися, -каюся, -єшся гл. Раскашляться. Словник української мови Грінченка