розбіг

РО́ЗБІ́Г, у, ч.

1. Біг з швидкістю, що поступово збільшується.

Олекса, надбігши до рову, як був, у повнім розбігу, стрибнув прямо перед собою (Хотк., Довбуш, 1965, 74);

Футболіст почав розбіг;

// перен. Рух, дія, діяльність, що здійснюються із зростаючою інтенсивністю.

Разом з партією, в ногу з партією, на чолі з партією радянський робітничий клас, колгоспне селянство, інтелігенція беруть новий могутній розбіг до комунізму (Літ. газ., 7.XI 1961, 2).

З ро́збі́гу:

а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись.

Кидали [елліни] спис з місця в ціль і з розбігу на дальність. Робили це однаково вправно і лівицею, і правицею (Наука.., 11, 1966, 31);

б) не встигнувши зупинитися після бігу.

Раптом назустріч [дівчинці] з провулку виринула маленька постать. Вони з розбігу просто стукнулись лобами (Ів., Вел. очі, 1956, 25).

2. Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням швидкості.

3. Дія за знач. розбі́гтися і розбіга́тися 1, 5, 7.

Сержант Расцелуєва на перехресті Машин фронтових регулює розбіг (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 186);

Вони [силові установки з турбогвинтовим двигуном] мають ряд переваг, до яких належить їх економічність і збільшена тяга під час розбігу літака (Наука.., 1, 1959, 24);

Змістилися звичні для уяви грані простору і часу в сучасній [Сталінградській] битві, і немислимо охопити їх розбігом думки однієї людини (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 296).

4. Те, що простягається далеко вперед.

Праворуч бовваніло село Довгий Кут — далеко теж за степовим розбігом — майже коло обрію (Ю. Янов., І, 1958, 161);

Ти [Київ] летиш вдалину, мов на крилах… Я люблю твоїх вулиць розбіг (Сос., Так ніхто.., 1960, 42).

5. Контури, обриси чого-небудь у вигляді ліній, що розходяться в різні боки.

Відгули сніговії. Перші весняні грози викресали у синяві ламаний розбіг громовиць (Рибак, Помилка.., 1956, 238).