розбір

РО́ЗБІ́Р, бо́ру, ч.

1. Дія за знач. розбира́ти 1-4, 11.

Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Л. Укр., V, 1956, 222);

— Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Фр., VI, 1951, 278);

— Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Гончар, III, 1959, 280).

◊ Без розбо́ру — усе, всіх підряд; не вибираючи.

Тарас багато і часто без розбору читав про історичне минуле своєї України. І воно видавалося йому вільним, героїчним (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 30);

З розбо́ром — не все, не всіх підряд; вибираючи.

В Константинополі, в палатах Великого палацу, подавали все й частували з розбором — кому.. горіхи, а кому шкаралупина… (Скл., Святослав, 1959, 286);

До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часописі [часопису] (Мирний, V, 1955, 422);

Ніко́му нема́ (нема́є) розбо́ру див. нема́.

2. Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь.

Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. Правда — «чудаки» — бринить дисонансом, коли нижче перечитати розбір оповідань (Мирний, V, 1955, 363).

3. розм. Те саме, що гату́нок 1, 3.

Тарас, щоб свій достаток справді показати, Кинувсь тюк, ткання цесарське швидче [швидше] одв’язати, Вийняв, мабуть, штук чотири всякого узору І платків квітчастих в’язку луччого [кращого] розбору (Укр. поети-романтики.., 1968, 568);

Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти; ..між кузьками всякими, між хворобами всіх розборів (Тесл., З книги життя, 1949, 78);

// рідко. Рід, категорія людей з певними рисами, особливостями.

[Руфін:] Невже ти не для жарту порівняв Кріспіна й Крусту з ними? [Кай Летіцій (усміхнувшись):] Як сказати? Звичайне, сі дрібнішого розбору (Л. Укр., II, 1951, 361).