1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбір

I розб`ір-ору, ч., заст.

Аналіз.

II р`озб`іррозбору, ч.

1》 Дія за знач. розбирати 1-4), 11).

Без розбору — усе, всіх поспіль; не вибираючи.

2》 Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь.

3》 розм. Те саме, що ґатунок 1), 3).

|| рідко. Рід, категорія, людей з певними рисами, особливостями.

4》 У програмуванні – синтаксичний аналіз оператора (речення) формальної мови.

Висхідний розбір — спосіб синтаксичного аналізу, за якого дерево розбору будується, починаючи з листів.

Граматичний розбір — синтаксичний аналіз операторів (речень) мови програмування, який виконується транслятором.

Низхідний розбір — спосіб синтаксичного аналізу, за якого дерево розбору будується від верхівки (аксіоми) з метою одержання заданого речення на кінцевих вузлах.

Розбір програми — аналіз тексту програми групою програмістів для перевірки її правильності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбір — (Польщі): поділ Польщі у XVIII ст [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. розбір — ро́збі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. розбір — РО́ЗБІ́Р, ро́збо́ру, ч. 1. Дія за знач. розбира́ти 1–4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою “чуть-чуть” [мало] не попали (Леся Українка); – Чого ти хочеш від мене?... Словник української мови у 20 томах
  4. розбір — на ро́збі́р ша́пок, зі сл. прибу́ти, з’яви́тися і т. ін. Під кінець, запізнившись, на завершення чого-небудь. — Спокійно, князю, поки що все йде, як треба, а деякі неполадки… Де їх не буває?... Фразеологічний словник української мови
  5. розбір — АНА́ЛІЗ (вивчення, дослідження чого-небудь шляхом розкладу його на складові частини), РО́ЗГЛЯД, РО́ЗБІ́Р. При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладали живі люди, отже... Словник синонімів української мови
  6. розбір — Розбі́р, -бо́ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розбір — РО́ЗБІ́Р, бо́ру, ч. 1. Дія за знач. розбира́ти 1-4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Л. Укр., V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене?... Словник української мови в 11 томах
  8. розбір — Розбір, -бо́ру м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148. Словник української мови Грінченка