розбирати
розбира́ти
-аю, -аєш, недок., розібрати, розберу, розбереш, док.
1》 перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами.
|| розм. Те саме, що розкуповувати.
Розбирати букети — проривати, прополювати яку-небудь кущисту сільськогосподарську культуру, залишаючи по одній чи дві стеблини.
2》 перех. Розкладати що-небудь на складові частини, деталі.
|| Роз'єднувати, розділяти на частини.
|| Обробляти тушу свійської тварини.
|| Порушувати цілісність якої-небудь споруди, руйнувати, розкладаючи її на окремі частини.
|| Прибирати руїни, згарища, забираючи звідти все частинами.
|| розм. Викручуючи голівку в снаряді, виймати з нього вибухівку.
3》 перех. Перебираючи що-небудь, розкладати, розміщувати, сортувати і т. ін. за певним принципом.
|| Виймаючи з чого-небудь те, що міститься в ньому, розкладати, сортувати.
|| Беручи віжки, правильно розподіляти їх в руках для управління.
|| Перебирати що-небудь (чотки, волосся і т. ін.).
4》 перех., також із спол. чому, чом, що. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення.
|| Піддавати аналізові що-небудь.
|| Вести слідство, розглядати судові справи.
5》 перех., також із спол. що. Розпізнавати, вгадувати що-небудь зором, на слух, дотик і т. ін.
|| Уміти прочитати що-небудь (перев. нерозбірливо, дуже дрібно написане).
Не розбираючи дороги — навмання.
6》 перех., також із спол. що, де. Розуміти, усвідомлювати що-небудь, з'ясовувати щось для себе.
|| Розуміти чию-небудь поведінку, натуру.
|| Мати певні знання в якій-небудь галузі, бути добре обізнаним у чомусь.
|| Розучувати, засвоювати музичний твір, відтворюючи його на інструменті.
Розібрати смак чого — відчути повною мірою що-небудь.
7》 перех. і без додатка. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь.
8》 перех., перен., розм. Охоплювати, оволодівати ким-небудь (про почуття, стан і т. ін.).
9》 перех., перен., розм. Сильно діяти, впливати на кого-небудь, викликаючи хвилювання, збудження і т. ін.; проймати.
|| безос.
|| Приводити кого-небудь до стану сп'яніння (про алкогольні напої).
|| Розладнувати шлунок.
|| безос.
10》 перех., розм. Скидати одяг; роздягати.
11》 перех., грам. Піддавати аналізові; аналізувати. Розбирати речення.
Значення в інших словниках
- розбирати — (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV] Словник з творів Івана Франка
- розбирати — розбира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбирати — (зрук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, роз-, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, перебирати; (діло) розглядати, РОЗСЛІДУВАТИ, вести слідство; (дії) аналізувати; (почерк) читати; (латину) розуміти... Словник синонімів Караванського
- розбирати — 1. (будинок) валити, повалити, завалювати, завалити, звалювати, звалити, розвалювати, розвалити, (машину) розкладати, розкласти, порозкладати, (папери) дивитися, подивитися, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, перегортувати... Словник чужослів Павло Штепа
- розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови у 20 томах
- розбирати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
- розбирати — АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти. Словник синонімів української мови
- розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. перех. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови в 11 томах
- розбирати — Розбирати, ся = розбірати, -ся. Словник української мови Грінченка