розбирати

Значення в інших словниках

1. розбирати — (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV] Словник з творів Івана Франка
2. розбирати — (зрук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, роз-, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, перебирати; (діло) розглядати, РОЗСЛІДУВАТИ, вести слідство; (дії) аналізувати; (почерк) читати; (латину) розуміти... Словник синонімів Караванського
3. розбирати — -аю, -аєш, недок., розібрати, розберу, розбереш, док. 1》 перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розбирати — 1. (будинок) валити, повалити, завалювати, завалити, звалювати, звалити, розвалювати, розвалити, (машину) розкладати, розкласти, порозкладати, (папери) дивитися, подивитися, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, перегортувати... Словник чужослів Павло Штепа
5. розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови у 20 томах
6. розбирати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
7. розбирати — АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти. Словник синонімів української мови
8. розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. перех. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови в 11 томах
9. розбирати — Розбирати, ся = розбірати, -ся. Словник української мови Грінченка