1. Словник чужослів Павло Штепа

розбирати

1. (будинок) валити, повалити, завалювати, завалити, звалювати, звалити, розвалювати, розвалити, (машину) розкладати, розкласти, порозкладати, (папери) дивитися, подивитися, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, перегортувати, перегортати, поперегортувати, перебирати, перебрати, поперебирати, (почуття) захоплювати, захопити, позахоплювати, охоплювати, охопити, посхоплювати, (справу) переглядати, переглянути, попереглядати, розглязати, розглянути, порозглядати, розуміти, зрозуміти, урозуміти, (якість) оцінювати, оцінити, пооцінювати, досліджувати, дослідити, подосліджувати

2. це роздягати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбирати — (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. розбирати — розбира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розбирати — (зрук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, роз-, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, перебирати; (діло) розглядати, РОЗСЛІДУВАТИ, вести слідство; (дії) аналізувати; (почерк) читати; (латину) розуміти... Словник синонімів Караванського
  4. розбирати — -аю, -аєш, недок., розібрати, розберу, розбереш, док. 1》 перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови у 20 томах
  6. розбирати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
  7. розбирати — АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти. Словник синонімів української мови
  8. розбирати — РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док. 1. перех. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. Словник української мови в 11 томах
  9. розбирати — Розбирати, ся = розбірати, -ся. Словник української мови Грінченка