1. Словник української мови в 11 томах

розгойдувати

РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати.

Північний вітер почав розгойдувати гілля (Дн. Чайка, 1960, 122);

Дружинники вхопили товсту дубову колоду і, розгойдуючи, почали бити в двері (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 79);

Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми самі будем гойдатися (Чуб., II, 1878, 15);

Жахливий вал підхопив баркас, розгойдав і кинув на скелі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 261).

2. Розхитувати що-небудь ритмічними поштовхами.

Василько боязко наблизився до першої гармати й.. почав розгойдувати затвор (Панч, II, 1956, 164);

Маленькими поштовхами можна розгойдати і перекинути величезну брилу (Собко, Граніт, 1937, 152).

3. перен., розм. Виводити із стану спокою, апатії, бездіяльності.

Думка.. про близьку зустріч з Олесею ще більше розгойдувала його настрій (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 292);

Хоч і не вперше Обушному доводилося працювати на селі, але Петрівку справді не так легко було розгойдати (Кир., Вибр., 1960, 359);

Ще звечора цими вулицями ходили дружні ватаги щедрівників. Урочистими співами так розгойдали село, що воно й досі не вгамувалося (Цюпа, Грози.., 1961, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгойдувати — розго́йдувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгойдувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
  3. розгойдувати — -ую, -уєш, недок., розгойдати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. 2》 Розхитувати що-небудь ритмічними поштовхами. 3》 перен., розм. Виводити зі стану спокою, апатії, бездіяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгойдувати — РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. Словник української мови у 20 томах
  5. розгойдувати — РОЗХИ́ТУВАТИ (рухаючи в різні боки що-небудь, робити його нестійким, хистким), РОЗХЛЯ́БУВАТИ розм., РОЗГО́ЙДУВАТИ рідше. — Док.: розхита́ти, розхля́бати, розгойда́ти. Словник синонімів української мови
  6. розгойдувати — Розго́йдувати, -дую, -дуєш; розгойда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розгойдувати — Розгойдувати, -дую, -єш сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15. Словник української мови Грінченка