розгойдувати
РОЗХИ́ТУВАТИ (рухаючи в різні боки що-небудь, робити його нестійким, хистким), РОЗХЛЯ́БУВАТИ розм., РОЗГО́ЙДУВАТИ рідше. — Док.: розхита́ти, розхля́бати, розгойда́ти. Близько клуні, біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став (Скиба) і який час нерухомий дивився на вогонь (А. Головко); Василько боязко наблизився до першої гармати й зазирнув у дірку.. Він почав розгойдувати затвор, який ще клацав і об зубок на боці гармати (П. Панч).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгойдувати — розго́йдувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгойдувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
- розгойдувати — -ую, -уєш, недок., розгойдати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. 2》 Розхитувати що-небудь ритмічними поштовхами. 3》 перен., розм. Виводити зі стану спокою, апатії, бездіяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгойдувати — РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. Словник української мови у 20 томах
- розгойдувати — Розго́йдувати, -дую, -дуєш; розгойда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розгойдувати — РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. Північний вітер почав розгойдувати гілля (Дн. Словник української мови в 11 томах
- розгойдувати — Розгойдувати, -дую, -єш сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15. Словник української мови Грінченка