розгойдувати

розго́йдувати

-ую, -уєш, недок., розгойдати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати.

2》 Розхитувати що-небудь ритмічними поштовхами.

3》 перен., розм. Виводити зі стану спокою, апатії, бездіяльності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгойдувати — розго́йдувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгойдувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
  3. розгойдувати — РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розгойдувати — РОЗХИ́ТУВАТИ (рухаючи в різні боки що-небудь, робити його нестійким, хистким), РОЗХЛЯ́БУВАТИ розм., РОЗГО́ЙДУВАТИ рідше. — Док.: розхита́ти, розхля́бати, розгойда́ти. Словник синонімів української мови
  5. розгойдувати — Розго́йдувати, -дую, -дуєш; розгойда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розгойдувати — РОЗГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Штовхаючи вперед і назад, з боку на бік або вгору і вниз, розколихувати. Північний вітер почав розгойдувати гілля (Дн. Словник української мови в 11 томах
  7. розгойдувати — Розгойдувати, -дую, -єш сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15. Словник української мови Грінченка