роздуватися

РОЗДУВА́ТИСЯ і рідше РОЗДИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗДУ́ТИСЯ, розду́юся, розду́єшся і рідше розідму́ся, розідме́шся; мин. ч. розду́вся, лася, лося; док.

1. Починати горіти сильніше внаслідок припливу повітря;

// Починати яскраво палати (про вогонь, пожежу, полум’я і т. ін.).

2. перен. Ставати більшим, великим за розмахом, поширенням і т. ін.;

// Збільшуватися внаслідок розширення.

Коли .. увесь колективний маєток зібрати в одне місце та привести до ладу, то і збоку людям буде видно, що роздувається неабияке господарство (Чорн., Потік.., 1956, 295).

3. Збільшуватися в об’ємі; надуватися.

Дуже в нього на грудях розпухло (ото все та аорта роздимається) (Л. Укр., V, 1956, 157);

// Реагуючи на певні психологічні або фізіологічні подразники, збільшуватися в об’ємі (про щоки, губи, ніздрі і т. ін.).

Розкидавшись і розкрившись, спить на своєму матраці Петруня… Уші у його в сонного горять, роздуваються ніздрі (Вас., II, 1959, 67);

Щоки у хлопця роздулися від захованих під ними монет (Собко, Скеля.., 1961, 12);

// Збільшуватися в об’ємі, розходячись у різні боки; здуватися.

Хмара, вже зовсім чорна,.. здригалася від грому і, роздуваючись на всі боки, грізно сунула на Вужаче (Юхвід, Оля, 1959, 51);

Як не вигріває Марія жаром.. кутки, а вони брудними коржами роздуваються від долівки до самої стелі (Стельмах, І, 1962, 230).

4. перен., розм. Проявлятися з надмірною інтенсивністю.

— Все це веде до того, що штучно роздувається в дітей честолюбство (Донч., V, 1957, 383);

Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Жур., Вечір.., 1958, 110).

5. Розсуватися, розходитися в різні боки від подуву вітру, коливатися.

Летить [пан сотник] попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига (Кв.-Осн., II, 1956, 201);

Широкі пташині крила розкинулись, як вітрила, і пір’я туго роздувається (Донч., II, 1956, 288);

Поли його ватянки роздималися (Кучер, Прощай.., 1957, 100).

6. розм., рідко. Починати сильно віяти, дути (про вітри).

Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве (Котл., І, 1952, 67).

7. тільки недок. Пас. до роздува́ти, роздима́ти 1 — 4.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздуватися — роздува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздуватися — і рідше роздиматися, -аюся, -аєшся, недок., роздутися, роздуюся, роздуєшся і рідше розідмуся, розідмешся; мин. ч. роздувся, -лася, -лося; док. 1》 Починати горіти сильніше внаслідок припливу повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздуватися — РОЗДУВА́ТИСЯ і рідше РОЗДИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗДУ́ТИСЯ, розду́юся, розду́єшся і рідше розідму́ся, розідме́шся; мин. ч. розду́вся, лася, лося; док. Словник української мови у 20 томах
  4. роздуватися — НАДУВА́ТИСЯ (НАДИМА́ТИСЯ) (наповнюючись повітрям, газом, під тиском вітру, натягатися, ставати пружним), НАПИНА́ТИСЯ, ЗДУВА́ТИСЯ (ЗДИМА́ТИСЯ), РОЗДУВА́ТИСЯ (РОЗДИМА́ТИСЯ) підсил., ДУ́ТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови