1. Словник української мови в 11 томах

розкислий

РОЗКИ́СЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до розки́снути.

Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Л. Укр., V, 1956, 370).

2. у знач. прикм. Який під дією води, вологи або тепла став м’яким, грузьким, перетворився на кисіль, місиво.

Перемерзла скотина після тяжкої холодної ночі рвалася до паші, але загрузала в глиняному розкислому грунті (Вол., Самоцвіти, 1952, 156);

Вмостившись під брезентом на снарядах, вони їли розкислий, набряклий дощовою водою хліб (Гончар, Людина.., 1960, 102);

Однієї ночі потис морозець, і розкисле болото закостеніло (Мак., Вибр., 1956, 588).

3. у знач. прикм., перен., розм. Який унаслідок чого-небудь набув розслабленого стану, став млявим;

// Якому не властива зібраність, зосередженість.

Межи козаками нудився [Анатоль], чогось шукав, вистежував, то раптом брався до військової роботи й так само раптово покидав — не годен зосередити розкислої уваги (Кач., II, 1958, 360);

// Який виражає розслаблений стан, млявість.

Запах горілого хліба піднімав в комісара непереборне бажання — розрядити свій маузер в розкислу фізіономію Тіфенбаха, винного в кепській охороні барж (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкислий — розки́слий 1 дієприкметник від: розкиснути розки́слий 2 прикметник який став м'яким, грузьким; який став млявим, незібраним — розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкислий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розкиснути. 2》 у знач. прикм. Який під дією води, вологи або тепла став м'яким, грузьким, перетворився на кисіль, місиво. 3》 у знач. прикм., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкислий — РОЗКИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розки́снути. Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. розкислий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови
  5. розкислий — Розки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)