1. Словник синонімів української мови

розкислий

ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт, дорогу — перенасичений вологою). Ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар); Ноги пірнають в якісь в'язкі мочарі (В. Козаченко); Драглисте багно огидно чавкало під ногами (Григорій Тютюнник); Упнеться (вітер) в грузлую ріллю (П. Тичина); Новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (К. Гордієнко); На грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (М. Бажан); Тягав він сани по розмоклій дорозі так, що аж груди тріщали (Г. Хоткевич); Олекса зійшов з стежки і городом, грузнучи по самі кісточки в розм'яклій землі, пішов додому (Ю. Мушкетик); Розкислою польовою дорогою чавкали тягучі коні, плівся обоз (К. Гордієнко); Григорко.. рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар); Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Н. Рибак); Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Важко рухаються гармати по розгаслій весняній дорозі (А. Головко). — Пор. 1. багни́стий, 1. грязьки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкислий — розки́слий 1 дієприкметник від: розкиснути розки́слий 2 прикметник який став м'яким, грузьким; який став млявим, незібраним — розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкислий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розкиснути. 2》 у знач. прикм. Який під дією води, вологи або тепла став м'яким, грузьким, перетворився на кисіль, місиво. 3》 у знач. прикм., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкислий — РОЗКИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розки́снути. Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. розкислий — Розки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкислий — РОЗКИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розки́снути. Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах