1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкислий

розки́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розкиснути.

2》 у знач. прикм. Який під дією води, вологи або тепла став м'яким, грузьким, перетворився на кисіль, місиво.

3》 у знач. прикм., перен., розм. Який унаслідок чого-небудь набув розслабленого стану, став млявим.

|| Якому не властива зібраність, зосередженість.

|| Який виражає розслаблений стан, млявість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкислий — розки́слий 1 дієприкметник від: розкиснути розки́слий 2 прикметник який став м'яким, грузьким; який став млявим, незібраним — розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкислий — РОЗКИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розки́снути. Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. розкислий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови
  4. розкислий — Розки́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкислий — РОЗКИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розки́снути. Їхати справді було б і трудно, бо поки б хтось дістав у Буркуті фіру та поки б доїхав у Вижницю, то все одно міг би на вечір спізнитись або приїхати втомленим і розкислим до краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах