1. Словник української мови в 11 томах

розкольництво

РОЗКО́ЛЬНИЦТВО, а, с. Діяльність, поведінка розкольника.

Борючись проти бакуністів і викриваючи їх прийоми фракційної діяльності, вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] разом з тим викрили деякі спільні риси тактики розкольництва (Ком. Укр., 9, 1964, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкольництво — розко́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розкольництво — -а, с. Діяльність, поведінка розкольника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкольництво — РОЗКО́ЛЬНИЦТВО, а, с. Діяльність, поведінка розкольника. Часи розкольництва. Словник української мови у 20 томах