розлад
РО́ЗЛАД, у, ч.
1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад.
Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Кобр., Вибр., 1954, 37);
Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Чорн., Потік.., 1956, 117);
Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав своє коріння (Горд., II, 1959, 211);
// Чвари, ворожнеча, розбрат.
— Во́роги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (Фр., XIII, 1954, 156).
2. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін.
Уночі 30 липня 1705 р. почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населення Астрахані.. Серед повсталих почався розлад (Іст. СРСР, II, 1957, 16);
Директорці [петлюрівці] прикладають всіх сил, щоб дезорганізувати революцію, внести в її сили розлад (Еллан, II, 1958, 218);
// Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках.
Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад між інтелігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (Фр., XVI, 1955, 44).
3. Порушення душевної рівноваги.
Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще.., може допомогти йому [Оленчуку] звільнитись від зв’язаного з цим становищем внутрішнього розладу, сумнівів та гризот (Гончар, II, 1959, 61);
Кілька днів приглядався [батько] до доньки, вишукуючи симптомів розладу і, не знайшовши таких, викликав до себе в кабінет (Тют., Вир, 1964, 450).
4. Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів.
Вранці він прокинувся і відразу відчув розлад в усьому організмі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 150);
Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято.. сина (Вільде, III, 1968, 393);
Розлади внутрішнього дихання виникають при порушенні дихальної здатності самих клітин організму (Курс патології, 1956, 283).
5. Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів).
Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (Довж., Зач. Десна, 1957, 482).
Значення в інших словниках
- розлад — (відсутність єдності дій, думок) незлагода, недружність, неузгодженість. Словник синонімів Полюги
- розлад — ро́злад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розлад — Нелад; РОЗБРАТ, чвари, ворожнеча; (між чим) невідповідність, неузгодженість, незгідність; (нервовий) струс, с. ступор, шок; розладнання, розладдя. Словник синонімів Караванського
- розлад — див. сварка Словник синонімів Вусика
- розлад — [розлад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- розлад — -у, ч. 1》 Відсутність згоди у стосунках між ким-небудь; нелад. || Чвари, ворожнеча, розбрат. 2》 Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. || Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлад — РО́ЗЛАД, у, ч. 1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Н. Словник української мови у 20 томах
- розлад — ДИСОНА́НС (у музиці, співах), ДИСГАРМО́НІЯ, РО́ЗЛАД. У хаосі різних дисонансів важко було вловити мелодію (В. Собко); І враз — в ушах страшний почувся розлад, А потім — лиш в одному задзвенів Пронизливий, набридливий акорд (М. Рильський). Словник синонімів української мови
- розлад — Ро́злад, -ду; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розлад — Розлад, -ду м. Разладь. Привести в розлад. Котл. Словник української мови Грінченка