розлад

ДИСОНА́НС (у музиці, співах), ДИСГАРМО́НІЯ, РО́ЗЛАД. У хаосі різних дисонансів важко було вловити мелодію (В. Собко); І враз — в ушах страшний почувся розлад, А потім — лиш в одному задзвенів Пронизливий, набридливий акорд (М. Рильський).

НЕЗГО́ДА (відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками), НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД, РОЗРА́ДА, РО́ЗЛАД підсил., РО́ЗБРАТ підсил., РОЗЛА́ДДЯ підсил. розм.; НЕПОРОЗУМІ́ННЯ (незгода, суперечка внаслідок взаємного нерозуміння); ТЕРТЯ́ перев. мн. (незгоди, суперечки, що заважають нормальному ходу справ). — Згода, діти, будує, а незгода руйнує, — повчала нас мати (П. Козланюк); Мій приятель болюче переживав тривалу родинну незлагоду (Л. Первомайський); — Знайте, що всякий нелад і чвари починаються по людях від бідностій злиднів (В. Кучер); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); Іван через розлад з батьком.. почував себе недобре (С. Чорнобривець); У ланці панував розбрат, нічого майже не робилося (В. Минко); Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце у Параски стихало (Панас Мирний); У його з мужиками не було сварок ніколи, а коли й були непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Б. Грінченко); Між членами організації виникли тертя. — Пор. 1. ро́збрат.

НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. (відсутність єдності, злагодженості, ладу в діях); РО́ЗЛАД, РІЗНОГОЛО́ССЯ, РІЗНОГОЛО́СИЦЯ рідше (у голосах, звуках, музиці тощо). Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, — все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин); Годинників було багато, різних за формою, з різними маятниками.., і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко); Неузгодженість дій різних відомств; Різнобій в оцінках; Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів (Ю. Бедзик); Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (О. Довженко); Бринить дощів різноголосся, Баском прокочується грім (А. Малишко); Старшокласники відповіли (на привітання) голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Добровольський). — Пор. 2. безла́ддя, неорганізо́ваність.

РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм., РОЗРА́ДА розм., РОЗЛА́ДДЯ розм. (відсутність єдності, узгодження дій, думок, згоди між кимсь); МІЖУСО́БИЦЯ, УСО́БИЦЯ (перев. у феодальному суспільстві). Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі (П. Грабовський); Розказали кобзарі нам Про війни і чвари (Т. Шевченко); (Гелен:) Як дізнаються про те ахейці, що елліна убито без вини, то знову можуть розпочати чвару на довгі роки (Леся Українка); Незгода між.. інтелігенцією Галичини, той фанатизм, з яким ведуться між її партіями свари, не може не пошкодити поступу народу руського у Галичині (М. Драгоманов); Краще солом'яна згода, як золота звада (прислів'я); Під такий розрух у землі руській, на Вкраїні, надвинулась із далеких абийських степів орда татарська (П. Куліш); Головнії два ватажки Половецького народу Розійшлися в своїх планах І зчинили злу незгоду (І. Франко); На захист князів Острозьких примчав (Вишневецький), як на свято. То більше, що з реєстровцями Косинського мав свої незлагоди (І. Ле); У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад, підбурює молодих повставати проти статечних людей і раз у раз бунтує народ (Б. Грінченко); — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас.., Щоб молодечую Згоду зірвать (І. Франко); Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада (Леся Українка); А князі про те не дбали, Самі між собою розладдя кували (Панас Мирний); Вже не вугликами-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (А. Хижняк); Забув Херсонес про минулу лиху годину, ще дужче почав багатіть; і знов у йому, як бувало, усобиці яро киплять, роздирають громадське життя Херсонеса (Дніпрова Чайка).