розлад

ро́злад

-у, ч.

1》 Відсутність згоди у стосунках між ким-небудь; нелад.

|| Чвари, ворожнеча, розбрат.

2》 Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін.

|| Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках.

3》 Порушення душевної рівноваги.

4》 Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів.

5》 Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розлад — (відсутність єдності дій, думок) незлагода, недружність, неузгодженість. Словник синонімів Полюги
розлад — ро́злад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
розлад — Нелад; РОЗБРАТ, чвари, ворожнеча; (між чим) невідповідність, неузгодженість, незгідність; (нервовий) струс, с. ступор, шок; розладнання, розладдя. Словник синонімів Караванського
розлад — див. сварка Словник синонімів Вусика
розлад — [розлад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
розлад — РО́ЗЛАД, у, ч. 1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Н. Словник української мови у 20 томах
розлад — ДИСОНА́НС (у музиці, співах), ДИСГАРМО́НІЯ, РО́ЗЛАД. У хаосі різних дисонансів важко було вловити мелодію (В. Собко); І враз — в ушах страшний почувся розлад, А потім — лиш в одному задзвенів Пронизливий, набридливий акорд (М. Рильський). Словник синонімів української мови
розлад — Ро́злад, -ду; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розлад — РО́ЗЛАД, у, ч. 1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
розлад — Розлад, -ду м. Разладь. Привести в розлад. Котл. Словник української мови Грінченка