розміщати

РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку.

Гусари розмістили з собою по дамі в кожних санках, а Балабуху повезли самого на задніх саночках (Н.-Лев., III, 1956, 147);

У шкільному вестибюлі і в коридорі хлопчики й дівчатка розмістили на високих зелених столиках квіти (Донч., IV, 1957, 374);

// Визначати послідовність у розташуванні чого-небудь, розташовувати щось у певній послідовності.

Тепер Ви можете починати друк книжки, вибравши заголовок, який Вам буде до вподоби, та розмістивши оповідання в якому самі хочете порядку (Коцюб., III, 1956, 263);

Менделєєв розмістив елементи в порядку зростання їх атомної ваги і за ознакою однотипності хімічних якостей (Логіка, 1953, 43);

// Надавати, виділяти кожному приміщення, місце для проживання, ночівлі, відпочинку і т. ін.; розселяти.

Нагнали в степ австрійців. Гнали їх тими ж самими шляхами, що й заробітчан.., розміщали в тих же самих батрацьких казармах (Гончар, II, 1959, 29);

Поранених довелося розміщувати по хатах (Шиян, Партиз. край, 1946, 47);

Він .. скочив на коня й поскакав швиденько до казарм, щоб розмістити своє волинське військо, нагодувати й напоїти його (Н.-Лев., VII, 1966, 72);

// Розподіляти що-небудь на певній площі, території і т. ін.

Партія вважає за необхідне рівномірно розміщувати культурні заклади на території країни (Програма КПРС, 1961, 114);

В новому Палаці [піонерів] є де зручно розмістити самодіяльні гуртки, різноманітні лабораторії (Рад. Укр., 13.V 1962, 4);

// Відводити під щось яку-небудь площу, ділянку або якесь місце.

Розміщувати колгоспні сади потрібно не серед степу.., а біля села (Озелен. колг. села, 1955, 18);

В колгоспі прагнуть розмістити гречку на південно-східному схилі, поблизу лісових смуг (Хлібороб Укр., 3, 1969, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміщати — розміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розміщати — Розставляти, розкладати, розсаджувати, розташовувати; (кого) приміщати, (в домах) розселяти; п! РОЗКЛАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розміщати — -аю, -аєш і розміщувати, -ую, -уєш, недок., розмістити, -іщу, -істиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Словник української мови у 20 томах
  5. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Словник синонімів української мови