1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розміщати

розміща́ти

-аю, -аєш і розміщувати, -ую, -уєш, недок., розмістити, -іщу, -істиш, док.

Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку.

|| Визначати послідовність у розташуванні чого-небудь, розташовувати щось у певній послідовності.

|| Надавати кожному приміщення, місце для проживання, ночівлі, відпочинку і т. ін.; розселяти.

|| Розподіляти що-небудь на певній площі, території і т. ін.

|| Відводити під щось яку-небудь площу, ділянку або якесь місце.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміщати — розміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розміщати — Розставляти, розкладати, розсаджувати, розташовувати; (кого) приміщати, (в домах) розселяти; п! РОЗКЛАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Словник української мови у 20 томах
  4. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Словник синонімів української мови
  5. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Словник української мови в 11 томах