розміщати

РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців. Гнали їх тими ж самими шляхами, що й заробітчан із каховських ярмарків, розміщали в тих же самих батрацьких казармах (О. Гончар); Щодень разом зі своїми пансіоністами приходив (учитель) до школи, розміщував їх по класах і сам сидів у школі весь час шкільної науки (І. Франко); Вони розташовують полк по квартирах (І. Микитенко); Ділячи студентів по номерах, їх знов мішали між собою, поміщаючи навіть земляків окроме (І. Нечуй-Левицький); Де мені містити вас з дітворою? (Г. Квітка-Основ'яненко); Пальмі необхідно багато повітря, тому тулить її на підвіконні не рекомендується (з журналу).

СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання). — Док.: осели́ти, поселити, примісти́ти, притули́ти, прихили́ти, підсели́ти, помісти́ти, розмісти́ти. — Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан; Землі шматок єсть.., То їм з угоддями оддам (І. Котляревський); Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівні. Його примістили в управительському флігелі (Н. Рибак); Завтра Соломія мала попрохати свого булгарина притулити поки що Остапа і, коли він згодиться, зараз же вибратись із плавнів (М. Коцюбинський); (Микита:) І ще тебе просила, вже окремо, Щоб прихилив у себе бідну Джему (І. Кочерга); Підселили в кімнату до двох студентів третього; Поранених довелося розміщувати по хатах (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розміщати — розміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розміщати — Розставляти, розкладати, розсаджувати, розташовувати; (кого) приміщати, (в домах) розселяти; п! РОЗКЛАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розміщати — -аю, -аєш і розміщувати, -ую, -уєш, недок., розмістити, -іщу, -істиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Словник української мови у 20 томах
  5. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку. Словник української мови в 11 томах