розпорядник

РОЗПОРЯ́ДНИК, а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за нього.

Одночасно, ніби за знаком невідомого розпорядника, відокремився від свого полку Сагайдачний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 485);

Це був природний, справжній розпорядник танців (Мик., II, 1957, 61);

Ігор Скворчик, головний розпорядник вечора, вийшов на сцену (Собко, Стадіон, 1954, 244);

// Володар, власник чого-небудь; господар.

У свій час великий Менделєєв говорив, що людина не раб, а розпорядник природи (Знання.., 6, 1965, 3);

// Рушійна сила чого-небудь.

Акустичну механіку людського голосового апарату здійснює система органів дихання під загальним регулюючим впливом кори головного мозку, що є розпорядником процесів діяльності всього організму (Мист., 5, 1955, 43).

Розпоря́дник креди́ту — керівник підприємства, установи, організації, уповноважений розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядник — розпоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розпорядник — див. керівник; хазяїн Словник синонімів Вусика
  3. розпорядник — -а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за нього. || Володар, власник чого-небудь; господар. || Рушійна сила чого-небудь. Розпорядник кредиту — керівник підприємства, установи, організації, уповноважений розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпорядник — Керівник, господар, див. директор, шеф, принципал Словник чужослів Павло Штепа
  5. розпорядник — РОЗПОРЯ́ДНИК, а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за це. Одночасно, ніби за знаком невідомого розпорядника, відокремився від свого полку Сагайдачний (З. Тулуб); Це був природний, справжній розпорядник танців (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розпорядник — рос. распорядитель 1. Організатор, керуючий. 2. Особа або організація, яка за рішенням суду несе відповідальність за збереження і розподілення активів і зобов'язань померлого, який не залишив заповіту. Eкономічна енциклопедія