розпростирати
РОЗПРОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПРОСТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех.
1. Розгинаючи, випрямляючи, широко розсувати, розставляти в сторони.
Побіч нього лежить якась рука й розпростирає пальці (Кобр., Вибр., 1954, 203);
Гостей було сила! О. Хведор тільки стояв, розпростерши руки і приймаючи обнімання і цілування, хто його знає й од кого! (Н.-Лев., І, 1956, 143);
Я не сплю, прислухаюсь, — каштан головою колише, розпростерши в пітьмі своє листя лапате (Перв., І, 1958, 65).
◊ Розпростира́ти (розпросте́рти) кри́ла — те саме, що Розправля́ти (розпра́вити) кри́ла ( див. крило́).
Як широко ти [Вітчизна] розпростерла крила, В який далекий рушила політ! (Криж., Срібне весілля, 1957, 62).
2. рідко. Валити кого-небудь на підлогу, на землю і т. ін.
В одній хвилі кілька дужих хлопців розпростерло бідних лакеїв насеред гостинця та й давай молотити їх ломаками (Фр., III, 1950, 151).
Значення в інших словниках
- розпростирати — розпростира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпростирати — -аю, -аєш, недок., розпростерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Розгинаючи, випрямляючи, широко розсувати, розставляти в різні боки. Розпростирати крила. 2》 рідко. Валити кого-небудь на підлогу, на землю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпростирати — РОЗПРОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПРОСТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що. 1. Розгинаючи, випрямляючи, широко розсувати, розставляти в сторони. Побіч нього лежить якась рука й розпростирає пальці (Н. Кобринська); Ліси стояли ще сливе незаймані. Словник української мови у 20 томах