розпростувати
РОЗПРО́СТУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРО́СТА́ТИ, о́ста́ю, о́ста́єш, док., перех.
1. Те саме, що розправля́ти¹ 2.
Сонце припікало. То той, то другий [робітник].. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (Коцюб., І, 1955, 296);
Наважившись, він розпростав плечі і переступив поріг камери (Рибак, На світанку, 1940, 185);
*Образно. Та раптом — заревло. Дзвеніло. Шугало блискавками в лист. Земля розпростувала тіло, Загорнене в небесний блиск (Кор., Поезії, 1967, 125);
// Широко розставляти в сторони; розпростирати.
Кинув [Оксен] назад головою, розпростав руки, крикнув «асса» і став танцювати гопак на манір лезгинки (Тют., Вир, 1964, 209).
◊ Розпро́стувати (розпросто́вувати, розпро́ста́ти) кри́ла — те саме, що Розправля́ти (розпра́вити) кри́ла ( див. крило́).
Не спи, народ, розпростуй дужі крила Над даллю міст, аулів і портів! (Перв., І, 1958, 521);
Розпро́стувати (розпросто́вувати, рідко розпро́ста́ти) пле́чі див. плече́.
2. Робити рівним, без зморщок і складок; розправляти.
Торкає [Лукія] руками все, розпростує, лапає пучками шви, підкладку (Кучер, Прощай.., 1957, 318);
*Образно. Цей вечір, і зорі, і соромливий усміх дружини розпростують його зібгану душу, омивають її новими надіями (Стельмах, II, 1962, 163).
Значення в інших словниках
- розпростувати — розпро́стувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розпростувати — Розпростовувати, розправляти, розпрямлювати, розрівнювати, розгладжувати; (крила) розкидати, розгортати, розпускати, |роз|простирати; (спину) розгинати, випростувати. Словник синонімів Караванського
- розпростувати — -ую, -уєш і рідко розпростовувати, -ую, -уєш, недок., розпростати, -остаю, -остаєш, док., перех. 1》 Те саме, що розправляти I 2). || Широко розставляти в різні боки; розпростирати. Розпростувати крила. 2》 Робити рівним, без зморщок і складок; розправляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпростувати — РОЗПРО́СТУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРО́СТА́ТИ, о́ста́ю, о́ста́єш, док., що. 1. Те саме, що розправля́ти¹ 2. Сонце припікало. То той, то другий [робітник] .. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Словник української мови у 20 томах
- розпростувати — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови