1. Словник синонімів української мови

розпростувати

ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне (Ганнуся) стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий (робітник).. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпростувати — розпро́стувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпростувати — Розпростовувати, розправляти, розпрямлювати, розрівнювати, розгладжувати; (крила) розкидати, розгортати, розпускати, |роз|простирати; (спину) розгинати, випростувати. Словник синонімів Караванського
  3. розпростувати — -ую, -уєш і рідко розпростовувати, -ую, -уєш, недок., розпростати, -остаю, -остаєш, док., перех. 1》 Те саме, що розправляти I 2). || Широко розставляти в різні боки; розпростирати. Розпростувати крила. 2》 Робити рівним, без зморщок і складок; розправляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпростувати — РОЗПРО́СТУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРО́СТА́ТИ, о́ста́ю, о́ста́єш, док., що. 1. Те саме, що розправля́ти¹ 2. Сонце припікало. То той, то другий [робітник] .. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Словник української мови у 20 томах
  5. розпростувати — РОЗПРО́СТУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРО́СТА́ТИ, о́ста́ю, о́ста́єш, док., перех. 1. Те саме, що розправля́ти¹ 2. Сонце припікало. То той, то другий [робітник].. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (Коцюб. Словник української мови в 11 томах