розпукатися

РОЗПУ́КАТИСЯ див. розпука́тися.

РОЗПУКА́ТИСЯ, а́ється і РОЗПУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУ́КАТИСЯ, ається і РОЗПУ́КНУТИСЯ, неться, док., розм.

1. Виростаючи, розбруньковуватися, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя).

Сади зацвітали, квітки розпукувались (Н.-Лев., VI, 1966, 399);

Вишивала [Франка] бруньку квітки, що.. розпукатися ще не встигла (Чорн., Потік.., 1956, 190);

Я квіт на гвоздиці, пуп’ях [пуп’янок] зеленистий. Розпукнутись — лячно; тулюсь попід листя (Крим., Вибр., 1965, 100);

*Образно. Дівчинка, справді, як та квіточка, розпукується (Вовчок, І, 1955, 66);

// Вкриватися листям або квітками (про рослини).

Ніжно дихали вишневі листочки, розпукувалась до квітування біла акація (Ю. Янов., II, 1954, 80).

2. перен. Розриватися на шматки; лопатися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпукатися — розпу́катися дієслово доконаного виду розпука́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпукатися — I розп`укатисядив. розпукатися. II розпук`атися-ається і розпукуватися, -ується, недок., розпукатися, -ається і розпукнутися, -неться, док., розм. 1》 Виростаючи, розбруньковуватися, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпукатися — РОЗПУ́КАТИСЯ див. розпука́тися. РОЗПУКА́ТИСЯ, а́ється і РОЗПУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУ́КАТИСЯ, ається і РОЗПУ́КНУТИСЯ, неться, док., розм. 1. Виростаючи, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). Словник української мови у 20 томах
  4. розпукатися — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. розпукатися — Розпу́куватися, -куюся, -куєшся і розпука́тися, -ка́юся, -ка́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)