рубок
РУБО́К, бку́, ч., заст.
1. Сорт лляного полотна.
Шила кошульку з тонкого рубку (Сл. Гр.);
Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107).
2. Хустка з батисту або перкалю.
Тонкий рубок на всю голову (Сл. Гр.);
І оце вже коло його, і одкида [дівчина] рубок з лиця, і чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою, невільничку турецьку (Вовчок, І, 1955, 335).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубок — Рубо́к: — тонке полотно [25] Словник з творів Івана Франка
- рубок — рубо́к 1 іменник чоловічого роду сорт полотна арх. рубо́к 2 іменник чоловічого роду хустка арх. Орфографічний словник української мови
- рубок — -бку, ч., заст. 1》 Сорт лляного полотна. 2》 Хустка з батисту або перкалю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубок — РУБО́К, бку́, ч., заст. 1. Сорт лляного полотна. Шила кошульку з тонкого рубку (Сл. Б. Грінченка); Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко Вовчок). 2. Хустка з батисту або перкалю. Словник української мови у 20 томах