1. Словник української мови в 11 томах

рубнути

РУБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до руба́ти 1-5, 7.

І враз відсічена петля Безсило впала у поля. Козак-нетяга у долині Рубнув її (Стельмах, Жито.., 1954, 91);

Він уп’явся в неї колючими зеленими очима, аж подався наперед: — Запам’ятайте!— підняв руку і рубнув нею в повітрі. — Все, що тут робили, писали, говорили — забудьте!.. Нікому ні слова… (Хижняк, Тамара, 1959, 75);

[Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. (К.-Карий, І, 1960, 149);

Він присунув ближче табуретку, покрутив свої русяві відстовбурчені вуса і рубнув прямо: — Мені потрібні патрони (Мик., II, 1957, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубнути — рубну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рубнути — див. рубати Словник синонімів Вусика
  3. рубнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до рубати 1-5), 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рубнути — РУБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого і без дод. Однокр. до руба́ти 1–5, 7. [Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. (І. Карпенко-Карий); Офіцер мов збожеволів. Він .. підскочивши до Явтуха, зо всього розмаху рубнув його шаблею (В. Словник української мови у 20 томах
  5. рубнути — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  6. рубнути — Рубнути, -ну, -неш гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32. Словник української мови Грінченка