рухатися

РУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. і док.

1. тільки недок. Перебувати в постійному русі (у просторі й часі).

Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась.. вся природа (Довж., І, 1958, 173);

Все кругом мене крутилося, рушилось… (Мирний, IV, 1955, 332).

2. недок. тільки ру́хатися. Переміщатися, пересуватися.

Вулицею рухалися сотні підвід і кілька сот незаможницької кінноти (Епік, Тв., 1958, 223);

Вона рухалася в палаті тихо, мов біла тінь (Коп., Вибр., 1953, 382);

Материковий лід, як і гірські льодовики, рухається. З більш високих місць він сповзає до берегів океану (Фіз. геогр., 5, 1956, 118);

— Зломив ногу.. 0-ой, рушитися не можу, так болить! (Март., Тв., 1954, 221).

Не ру́хатися (ру́шитися) з мі́сця — залишатися на місці без руху.

День минав за днем, ніч за ніччю, а опришки все сиділи і не рухалися з місця (Хотк., II, 1966, 266);

Бессараби здригнулися, жаден не рушився з місця. Покаменіли (Стеф., І, 1949, 156);

Ру́хатися на парале́льних ку́рсах див. парале́льний.

3. Перебувати в русі, залишаючись на тому самому місці.

Усмішка в куточках губ ворушилася разом з тінню, коли рухався поломінь свічки (Ю. Янов., II, 1958, 161);

// Робити рухи (про тіло людини або тварини).

Її скам’яніле обличчя, здавалося, не виказувало ніяких почуттів, безбарвні губи ледве рухалися (Жур., Вечір.., 1958, 370);

[Річард (до себе):] Отак… так буде краще… Ні, отак! Тепер гаразд!.. Стій, дівчино, не рушся (Л. Укр., III, 1952, 44);

// Мати здатність руху (про тіло людини або тварини).

В’язи йому після фронтової контузії скрутило.. трохи набік, і голова на них майже не рухається (Гончар, II, 1959, 13);

Після операції він уже рухається.

4. тільки ру́хатися, перен. Розвиватися в якомусь напрямку.

Другий Інтернаціонал рухається швидко — до повного злиття з націонал-ліберальною політикою (Ленін, 30, 1972, 183).

◊ Ру́хатися впере́д — поступально розвиватися.

Більшовики завжди були ворогами застою, консерватизму, ворогами всього, що заважає рухатися вперед (Рад. Укр., 2. XIІ 1947, 1);

Ру́хатися наза́д див. наза́д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухатися — ру́хатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рухатися — Пересуватися, переміщатися, перебувати в русі; З. П. ходити, їздити; (ледве) ворушитися; (вперед) ІД. розвиватися, прогресувати, поступати. Словник синонімів Караванського
  3. рухатися — I ворушитися, двигатися (нар.), зсуватися, переміщатися, переміщуватися, пересовуватися, пересуватися, підсовуватися, підсуватися, посовуватися, посуватися, присовуватися, присуватися, просовуватися, просуватися, прямувати, рушитися... Словник синонімів Вусика
  4. рухатися — [рухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. рухатися — -аюся, -аєшся, недок., рушитися, -шуся, -шишся, недок. і док. 1》 тільки недок. Перебувати в постійному русі (у просторі й часі). 2》 недок. тільки рухатися. Переміщатися, пересуватися. 3》 Перебувати в русі, залишаючись на тому самому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рухатися — РУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. і док. 1. тільки недок. Перебувати в постійному русі (у просторі й часі). Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась .. вся природа (О. Словник української мови у 20 томах
  7. рухатися — РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯ розм.; ШМИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови