різнитися
РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок.
1. Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось.
Напад лютості небагато різнився.. від нападу епілепсії (Фр., V, 1951, 216);
Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара — шатенка (Трубл., Мандр., 1938, 3);
Байдина хата — край села. Невеличка, нічим не різниться від сусідських (Мушк., Серце.., 1962, 211).
2. рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися.
Отак на березі Каяли Брати різнились (Шевч., II, 1963, 390).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різнитися — різни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- різнитися — [р'ізнитиес'а] -ниц':а, -з(‘)н'ац':а Орфоепічний словник української мови
- різнитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. 2》 рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різнитися — РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю в чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився .. від нападу епілепсії (І. Словник української мови у 20 томах
- різнитися — ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (бути неоднаковим з іншими, несхожим якоюсь ознакою, рисою), РІЗНИ́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ з кимсь, чимсь; ВІДХО́ДИТИ (набувати нових ознак, рис, ставати несхожим на інших). — Док.: відійти́. Словник синонімів української мови
- різнитися — Різни́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646. Словник української мови Грінченка