1. Словник української мови Грінченка

різнитися

Різни́тися, -ню́ся, -ни́шся

гл.

1) Отличаться, различаться.

2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різнитися — різни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. різнитися — [р'ізнитиес'а] -ниц':а, -з(‘)н'ац':а Орфоепічний словник української мови
  3. різнитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. 2》 рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різнитися — РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю в чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився .. від нападу епілепсії (І. Словник української мови у 20 томах
  5. різнитися — ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (бути неоднаковим з іншими, несхожим якоюсь ознакою, рисою), РІЗНИ́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ з кимсь, чимсь; ВІДХО́ДИТИ (набувати нових ознак, рис, ставати несхожим на інших). — Док.: відійти́. Словник синонімів української мови
  6. різнитися — РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився.. від нападу епілепсії (Фр. Словник української мови в 11 томах