різнитися
ВІДРІЗНЯ́ТИСЯ (бути неоднаковим з іншими, несхожим якоюсь ознакою, рисою), РІЗНИ́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ з кимсь, чимсь; ВІДХО́ДИТИ (набувати нових ознак, рис, ставати несхожим на інших). — Док.: відійти́. Курінь Птахи нічим не відрізнявся від усіх інших рибальських мазанок (Ю. Смолич); У близнюків і одежа, й взуття у дитинстві різнились кольорами (І. Муратов); Дозволю собі побіжно висловити думку, яка трохи розходиться з загальноприйнятою (М. Рильський); — Коли ваш аналіз розбігатиметься з стандартом, ви повинні знати, чому так сталося (Ю. Шовкопляс); Перша повість, яку пише Франко.., не дуже далеко одійшла од тодішньої галицької белетристичної продукції (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різнитися — різни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- різнитися — [р'ізнитиес'а] -ниц':а, -з(‘)н'ац':а Орфоепічний словник української мови
- різнитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. 2》 рідко. Розходитися в різні боки; розлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різнитися — РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю в чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився .. від нападу епілепсії (І. Словник української мови у 20 томах
- різнитися — РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився.. від нападу епілепсії (Фр. Словник української мови в 11 томах
- різнитися — Різни́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646. Словник української мови Грінченка