1. Словник української мови в 11 томах

різонути

РІЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різну́ти.

Блискавично вихопив [Андрійко] з кишені ножа, різонув вірьовку, підхопив зів’ялу Тетяну Павлівну на руки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 303);

Вода була холодна, вона так і різонула тіло (Донч., V, 1957, 26);

Як тільки молоді підійшли до воріт, різонула троїста музика (Бурл., О. Вересай, 1959, 172);

От раз в перепалці.. різонула Тимосі: — Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (Свидн., Люборацькі, 1955, 193);

Передній з розгону Павла нагайкою по спині різонув, хлопець аж вигнувся… (Горд., Чужу ниву.., 1947, 120).

◊ Різону́ти по се́рцю див. се́рце.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різонути — різону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. різонути — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. різонути — [р'ізоунутие] -ну, -зонеш, -зонеимо, -зонеите; нак. -зони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. різонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різонути — РІЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. Підсил. до різну́ти. Блискавично вихопив [Андрійко] з кишені ножа, різонув вірьовку, підхопив зів'ялу Тетяну Павлівну на руки (І. Цюпа); Вода була холодна, вона так і різонула тіло (О. Словник української мови у 20 томах
  6. різонути — кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Фразеологічний словник української мови
  7. різонути — Різонути, -ну, -неш гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315. Словник української мови Грінченка