1. Словник української мови в 11 томах

саджанець

СА́ДЖАНЕЦЬ, нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння.

У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів (Юним мічур.., 1955, 91);

Підносила [дівчина] саджанці тополь, ставила їх у ямки й тримала, поки Марко пригорне землею (Чорн., Потік.., 1956, 44);

Зеленіють у теплі кілька мільйонів саджанців надранньої капусти, помідорів, перцю (Літ. Укр., 24.III 1964, 1);

Саджанці винограду; Саджанці троянд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саджанець — са́джанець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саджанець — Зисадок, вусадок, дволіток (про дерево), дичок, живець, корінець, одноліток, прижива, прищепа, сіянець, розсада, чубук, чубуча, чубучатко, чубученко, чубучина, щепа Словник синонімів Вусика
  3. саджанець — -нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянцю, живця або чубука і признач. для садіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саджанець — СА́ДЖАНЕЦЬ, нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння. У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах