саджанець
са́джанець
-нця, ч.
Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянцю, живця або чубука і признач. для садіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- саджанець — са́джанець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- саджанець — Зисадок, вусадок, дволіток (про дерево), дичок, живець, корінець, одноліток, прижива, прищепа, сіянець, розсада, чубук, чубуча, чубучатко, чубученко, чубучина, щепа Словник синонімів Вусика
- саджанець — СА́ДЖАНЕЦЬ, нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння. У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- саджанець — СА́ДЖАНЕЦЬ, нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння. У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів (Юним мічур.. Словник української мови в 11 томах