самолікування
САМОЛІКУВА́ННЯ, я, с. Лікування самого себе без допомоги лікаря, без консультації з лікарем.
У боротьбі з заїканням не слід вдаватися до самолікування (Наука.., 8, 1965, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самолікування — самолікува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самолікування — -я, с. 1》 Лікування самого себе без допомоги лікаря, без консультації з лікарем. 2》 Лікування хворого без лікарського втручання, завдяки дії захисних сил організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самолікування — САМОЛІКУВА́ННЯ, я, с. Самостіне лікування себе від якої-небудь хвороби, інфекції тощо без звернення до лікаря. У боротьбі з заїканням не слід вдаватися до самолікування (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах