1. Словник української мови в 11 томах

світличка

СВІТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до світли́ця.

Грицько сам того не відав, як він любив свою світличку з кімнаткою,.. поки не вийшов був оце за село (Барв., Опов.., 1902, 143);

Після порання Орисі все в хаті покращало..: чорна, мов кузня, хата зробилася чистенькою світличкою (Тют., Вир, 1964, 263);

Як вже дуже смерклось, ввійшли в будинок; тоді в ньому було тільки чотири світлички: у двох жив сам пан, а дві пустували, про всякий случай, для гостей (Стор., І, 1957, 184);

Якось уранці до мене в світличку постукав Бувалець (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світличка — світли́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. світличка — див. кімната Словник синонімів Вусика
  3. світличка — -и, ж. Зменш. до світлиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світличка — СВІТЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до світли́ця. Грицько сам того не відав, як він любив свою світличку з кімнаткою, .. поки не вийшов був оце за село (Ганна Барвінок); Після порання Орисі все в хаті покращало.. Словник української мови у 20 томах
  5. світличка — Світли́чка, -чки, -чці; -ли́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)