свічний
СВІЧНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що свічкови́й.
— Розказують люди, що.. переговори веде [Яків], свічну фабрику дума заводити (Мирний, І, 1954, 222);
— Мисліть, други, — узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свічний — Сві́чний: — гарний, прегарний [I] — знатний, достойний [15] — «Свічний» (гідний): «Ось того-то Олексу Сторожа я й нагадав собі тепер, коли-м серед «свічної» та «чесної» громади побачився в такім самім положенню... Словник з творів Івана Франка
- свічний — свічни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- свічний — -а, -е, рідко. Те саме, що свічковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свічний — СВІЧНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що свічкови́й. – Розказують люди, що .. переговори веде [Яків], свічну фабрику дума заводити (Панас Мирний); – Мисліть, други, – узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- свічний — Свічний, -а, -е Свѣчной. Словник української мови Грінченка