секта
СЕ́КТА, и, ж.
1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви.
[Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Л. Укр., II, 1951, 369);
Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядців (офіціальне духовенство називало їх розкольниками) (Наука.., 1, 1958, 44);
Стара баба, мати Григорієвого батька Романа, фанатичка із секти євангелістів, вклала всю душу, щоб зробити таким же свого сина (Ле, В снопі.., 1960, 140).
2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася в своїх вузьких групових інтересах.
..борючись з теоріями всіх.. сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секта — се́кта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- секта — -и, ж. 1》 Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. 2》 перен. Відокремлена група осіб, що замкнулась у своїх вузьких групових інтересах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- секта — СЕ́КТА, и, ж. 1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- секта — Рід Словник застарілих та маловживаних слів
- секта — се́кта (лат. secta – вчення, напрям, від sequor – наслідую) 1. Релігійна група (громада), що відокремилася від пануючої церкви. 2. Група осіб, що замкнулися в своїх вузьких інтересах. Словник іншомовних слів Мельничука
- секта — Віросповідне відгалуження в рамках релігії, релігійна група, що виділилася з більшої спільноти (напр., Церкви) й утворила власну організацію; у мові сучасної науки зазвичай намагаються уникати цього окреслення. Універсальний словник-енциклопедія
- секта — Се́кта, -ти; се́кти, сект Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- секта — Секта, -ти ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19. Словник української мови Грінченка