1. Словник української мови в 11 томах

сентименти

СЕНТИМЕ́НТИ, ів, мн., розм. Вияв надмірної чутливості.

Незламні ми. Без зайвих сентиментів ідем на бій, як наші йшли брати (Сос., І, 1957, 474);

Уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені.. І як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 10);

— Сентименти! — буркнув Михайло, коли ми його наздогнали майже на узліссі. — Бігали прощатись із річкою? (Досв., Вибр., 1959, 57).

◊ Розво́дити (розвести́) сентиме́нти — виявляти надмірну чутливість.

— Ось вона сидить тут і думає про нас. Не розводьте драм і сентиментів (Ю. Янов., II, 1958, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сентименти — сентиме́нти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. сентименти — -ів, мн., розм. Вияв надмірної чутливості. Розводити сентименти розм. — виявляти надмірну чутливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сентименти — СЕНТИМЕ́НТИ, ів, мн. (одн. сентиме́нт, у, ч.). Вияв надмірної чутливості. Незламні ми. Без зайвих сентиментів ідем на бій, як наші йшли брати (В. Сосюра); Уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені .. Словник української мови у 20 томах
  4. сентименти — розво́дити / розвести́ сентиме́нти. Виявляти надмірну чутливість, делікатність; церемонитися з ким-небудь. — Ось вона сидить тут і думає про нас. Не розводьте драм і сентиментів (Ю. Фразеологічний словник української мови