серпанковий

СЕРПА́НКО́ВИЙ, а́нко́ва, а́нко́ве. Прикм. до серпа́нок 1, 4.

Отак би стояти і милуватися серпанковою габою, у яку з такою ніжністю загорнулася земля (Хиж-няк, Тамара, 1959, 37);

// Зробл. із серпанку (у 1 знач.).

До.. ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66);

Прозорі костюми, серпанкові шарфи, а також легкість рухів виконавиць справляють враження, ніби феї не танцюють, а літають (Мист., 2, 1967, 38);

Першими на шкільну ялинку з’явились малята.. Той у моряцькому костюмчику, та у серпанковому платтячку (Збан., Курил. о-ви, 1963, 187).