1. Словник української мови в 11 томах

скаламбурити

СКАЛАМБУ́РИТИ, рю, риш. Док. до каламбу́рити.

— Кажіть одразу, бо ми люди безгрішні. — А раз безгрішні, то хто ж з праведників гроші бере?..— скаламбурив винахідливий панок (Кол., Терен.., 1959, 91);

— Далі острова Смаленого не була! — І смаленого вовка не бачила,— скаламбурив Кузьма Осадчий (Гончар, Тронка, 1963, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаламбурити — скаламбу́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скаламбурити — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. скаламбурити — -рю, -риш. Док. до каламбурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаламбурити — СКАЛАМБУ́РИТИ, рю, риш. Док. до каламбу́рити. – Кажіть одразу, бо ми люди безгрішні. – А раз безгрішні, то хто ж з праведників гроші бере?.. – скаламбурив винахідливий панок (П. Колесник); – Далі острова Смаленого не була! – І смаленого вовка не бачила, – скаламбурив Кузьма Осадчий (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах