скаламутитися
СКАЛАМУ́ТИТИСЯ, иться. Док. до каламу́титися.
Прозора вода враз скаламутилася, в ній затанцювали білі порошинки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32);
Уляна помітила, як скаламутились і потемніли Маркові очі (Мик., II, 1957, 516);
В її серці все якось поміщалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати? (Н.-Лев., II, 1956, 256);
Йшли похмуро й мовчки, ніби разом із вечірніми присмерками насунулась і думка про якесь незрозуміле для них нове життя. Вони відчули, що й Мозолівка вже скаламутилась, як повідь повесні (Панч, II, 1956, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаламутитися — скаламу́титися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скаламутитися — -иться. Док. до каламутитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаламутитися — СКАЛАМУ́ТИТИСЯ, иться. Док. до каламу́титися. Прозора вода враз скаламутилася, в ній затанцювали білі порошинки (І. Сенченко); Уляна помітила, як скаламутились і потемніли Маркові очі (І. Словник української мови у 20 томах
- скаламутитися — Скаламутитися, -чуся, -тишся гл. Помутиться, возмутиться. Словник української мови Грінченка