скло

СКЛО, а, с.

1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.

В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука.., 12, 1957, 4);

Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Коцюб., І, 1955, 20);

*Образно. За бортом ритмічно коливалося м’яке гнучке скло заснулого моря (Тулуб, В степу.., 1964, 284);

*У порівн. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28).

2. Виріб із такої речовини.

Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Н.-Лев., II, 1956, 288);

На дерев’яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Шиян, Вибр., 1947, 25);

Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Донч., II, 1956, 78);

Увійшов командуючий і зупинився, злегка торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла, що закривало стіл (Кучер, Чорноморці, 1948, 86);

// Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін.

Дзвеніло скло вікон (Фр., XIII, 1954, 75);

Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (Мирний, І, 1949, 330);

Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й пізнати [Федя] (Головко, II, 1957, 386);

Вони цілими юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (Кол., На фронті.., 1959, 37);

*У порівн. Море стояло тихе і гладеньке, як скло (Н.-Лев., II, 1956, 229);

Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Сос., Солов. далі, 1957, 20).

3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини.

Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні запахи холодного печива та брязкіт.. скла (Фр., II, 1950, 367);

Художнє скло — наймолодша галузь декоративного мистецтва західних областей УРСР (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 43);

Вже на кухні говорила [Марійка], зітхаючи під брязкіт скла: — Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (Гонч., Вибр., 1959, 331);

// Окремі шматки, осколки таких виробів.

В першому покою, на кам’яному помості, було розкидане скло од битих пляшок, кістки (Стор., І, 1957, 145);

Під ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (Гончар, III, 1959, 273);

*У порівн. Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах (Кол., На фронті.., 1959, 10).

∆ Вітрове́ скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього.

Він помітив, що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим склом висів портрет якоїсь дівчини (Кучер, Трудна любов, 1960, 121);

Водомі́рне скло див. водомі́рний;

Ква́рцове скло див. ква́рцовий;

Лобове́ скло; Оглядо́ве скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги.

По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини та збиваючи.. із шляху (Ле, Право.., 1957, 249);

Ма́тове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору.

Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Шовк., Інженери, 1956, 16);

Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких з матового скла (Дмит., Драм. тв., 1958, 509);

Опти́чне скло див. опти́чний;

Органі́чне скло див. органі́чний;

Предме́тне скло див. предме́тний.

◊ Чи́стий, як скло див. чи́стий;

Як скло — бездоганний у моральному відношенні.

Було п’є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101);

Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).