скло
СКЛО, а, с.
1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.
В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука.., 12, 1957, 4);
Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Коцюб., І, 1955, 20);
*Образно. За бортом ритмічно коливалося м’яке гнучке скло заснулого моря (Тулуб, В степу.., 1964, 284);
*У порівн. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28).
2. Виріб із такої речовини.
Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Н.-Лев., II, 1956, 288);
На дерев’яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Шиян, Вибр., 1947, 25);
Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Донч., II, 1956, 78);
Увійшов командуючий і зупинився, злегка торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла, що закривало стіл (Кучер, Чорноморці, 1948, 86);
// Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін.
Дзвеніло скло вікон (Фр., XIII, 1954, 75);
Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (Мирний, І, 1949, 330);
Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й пізнати [Федя] (Головко, II, 1957, 386);
Вони цілими юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (Кол., На фронті.., 1959, 37);
*У порівн. Море стояло тихе і гладеньке, як скло (Н.-Лев., II, 1956, 229);
Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Сос., Солов. далі, 1957, 20).
3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини.
Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні запахи холодного печива та брязкіт.. скла (Фр., II, 1950, 367);
Художнє скло — наймолодша галузь декоративного мистецтва західних областей УРСР (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 43);
Вже на кухні говорила [Марійка], зітхаючи під брязкіт скла: — Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (Гонч., Вибр., 1959, 331);
// Окремі шматки, осколки таких виробів.
В першому покою, на кам’яному помості, було розкидане скло од битих пляшок, кістки (Стор., І, 1957, 145);
Під ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (Гончар, III, 1959, 273);
*У порівн. Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах (Кол., На фронті.., 1959, 10).
∆ Вітрове́ скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього.
Він помітив, що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим склом висів портрет якоїсь дівчини (Кучер, Трудна любов, 1960, 121);
Водомі́рне скло див. водомі́рний;
Ква́рцове скло див. ква́рцовий;
Лобове́ скло; Оглядо́ве скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги.
По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини та збиваючи.. із шляху (Ле, Право.., 1957, 249);
Ма́тове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору.
Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Шовк., Інженери, 1956, 16);
Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких з матового скла (Дмит., Драм. тв., 1958, 509);
Опти́чне скло див. опти́чний;
Органі́чне скло див. органі́чний;
Предме́тне скло див. предме́тний.
◊ Чи́стий, як скло див. чи́стий;
Як скло — бездоганний у моральному відношенні.
Було п’є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101);
Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).
Значення в інших словниках
- скло — скло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири скла Орфографічний словник української мови
- скло — (у вікні) шибка; ЗБ. <�скляний> посуд, скляні вироби; (вищої якости) кришталь; скельце. Словник синонімів Караванського
- скло — [скло] скла, м. (y) склі, мн. стекла, стекол два скла Орфоепічний словник української мови
- скло — -а, с. 1》 Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. Неорганічне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скло — хохл. (стекло) шкло шкло, (вікна) шиба, шибка, (збільшув.) сочка, сочечка, (окулярів) цікельце Словник чужослів Павло Штепа
- скло — СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. У країні поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів – цементу... Словник української мови у 20 томах
- скло — (-а) с.; нарк. Ампула з наркотиками. БСРЖ, 565; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
- скло — Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів;... Універсальний словник-енциклопедія
- скло — як скло. Бездоганний у моральному відношенні. Було п’є (Нечипір) ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Г. Квітка-Основ’яненко); (Данченко:) І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко). Фразеологічний словник української мови
- скло — Скло, -ла, -лу і -ло́ві; сте́кла, сте́кол і скла, скел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скло — Скло, -ла с. Стекло. Словник української мови Грінченка