скло

-а, с.

1》 Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.

Неорганічне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву.

Органічне скло — склоподібний матеріал, продукт полімеризації деяких низькомолекулярних органічних сполук.

Рідке скло — водяний розчин силікатного клею для приготування спеціальних бетонів та обробки металів перед анодуванням.

2》 Виріб із такої речовини.

|| Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін.

Вітрове скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього.

Лобове скло; Оглядове скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги.

3》 збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини.

|| Окремі шматки, осколки таких виробів.

Матове скло — непрозорий різновид скла молочного кольору.

Бемське скло тех. — віконне скло високої якості, більше від звичайного за розміром листів і товщиною.

Художнє скло — вид декоративно-ужиткового мистецтва; художні вироби з скла.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скло — скло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири скла Орфографічний словник української мови
  2. скло — (у вікні) шибка; ЗБ. <�скляний> посуд, скляні вироби; (вищої якости) кришталь; скельце. Словник синонімів Караванського
  3. скло — [скло] скла, м. (y) склі, мн. стекла, стекол два скла Орфоепічний словник української мови
  4. скло — хохл. (стекло) шкло шкло, (вікна) шиба, шибка, (збільшув.) сочка, сочечка, (окулярів) цікельце Словник чужослів Павло Штепа
  5. скло — СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. У країні поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів – цементу... Словник української мови у 20 томах
  6. скло — (-а) с.; нарк. Ампула з наркотиками. БСРЖ, 565; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
  7. скло — Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. скло — як скло. Бездоганний у моральному відношенні. Було п’є (Нечипір) ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Г. Квітка-Основ’яненко); (Данченко:) І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко). Фразеологічний словник української мови
  9. скло — Скло, -ла, -лу і -ло́ві; сте́кла, сте́кол і скла, скел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скло — СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу... Словник української мови в 11 томах
  11. скло — Скло, -ла с. Стекло. Словник української мови Грінченка