скороминущий
СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний.
Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (Фр., XVI, 1955, 432);
Поки нашого віку, втішаймось Скороминущим життям (Зеров, Вибр., 1966, 262);
Марині стало шкода цієї короткочасної зими, як свого скороминущого дитинства (Дмит., Наречена, 1959, 163);
// Який відбувається, триває недовго.
Раз у раз переконувались ми, що талант перемагає всі скороминущі літературні моди, що справжньому талантові, як вода рослині, доконче потрібна життєва, жива вода правди, без неї він засихає (Рильський, Веч. розмови, 1964, 144);
Вона ще більше схудла за останній час, на засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (Жур., Вечір.., 1958, 190);
Тіні надворі робилися довгі, швидкі й скороминущі (Смолич, II, 1958, 13).
Значення в інших словниках
- скороминущий — скоромину́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- скороминущий — Недовгий, нетри валий, недовгочасний, короткочасний, хвилинний, минущий, р. летучий, о. перелітний, перебіжний. Словник синонімів Караванського
- скороминущий — див. недовговічний; швидкий Словник синонімів Вусика
- скороминущий — -а, -е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. || Який відбувається, триває недовго. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скороминущий — СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (І. Словник української мови у 20 томах
- скороминущий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови